Как в сказании светлом,
Бегут вечные воды.
Отзовись нежным ветром
Сквозь пространство и годы.

Крізь осінні ліси,
Що в обіймах краси,
Легіони ідуть
У роковану путь.

В серці дума свята,
Мимо смерть проліта.
І свобода, як сон,
В стапльнім гулі колон.

Сонця яра печать,
Навіть птиці мовчать,
Але й помах руки
Не затьмарять віки.