Век, венчая века,
Выжег яростно след,
Как в Сахаре песка
Стольких тех, кого нет.

Як згоріле насіння,
Спить в землі покоління.
Спить в степах, і в болотах,
Поодинці й по ротах.
Сплять в землі і в воді,
і старі й молоді,
Сплять сумні і веселі,
Сплять міста й цілі села,
Сплять і губи, і коси,
Поцілунки, і роси.
Сплять пісні, і надії,
І тривоги, і мрії.
Як згоріле насіння,
Спить в землі покоління.

Що там трагедії Сенеки, чи Шекспіра -
Я ставлю проти них своє село,
Яке на світі все пережило,
Чого б не винесли ні Гамлети, ні злі
І безпорадні в горі королі.

Тополя в полі - то моя невістка.
Он лист її до обеліска
Примерз в осінній круговерті
І закриває дату смерті.
Тополя в полі -
Томоя невістка...