За густой синевой,
Где колышется колос,
То ли зов слышу твой,
То ли вечности голос.

Під стукіт коліс
Поля і ліси за вікном пропливают, -
Колись ти мені говорила про них.

Мов блискавка, згадалась мить:
Йде літній дощ, вода шумить,
А я з вікна дивлюсь на світ,
На горобців, що поміж віт
Сидять, цвірінькають щасливо,
А над селом проходить злива,
Вода подвір`я заливає,
Скрізь, поміж квітами вода,
І мати з низу поспішає -
Ще зовсім-зовсім молода.